В.Заремба - Т.Шевченко (з поеми "Причинна")
Така її доля... О Боже мій милий!
За що ж ти караєш її, молоду?
За те, що так щиро вона полюбила
Козацькії очі?... Прости сироту!

Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки,
Одна, як та пташка в далекім краю.
Пошли ж ти їй долю, -- вона молоденька,
Бо люде чужії її засміють.

Чи винна голубка, що голуба любить?
Чи винен той голуб, що сокіл убив?
Сумує, воркує, білим світом нудить,
Літає, шукає, дума - заблудив.

Чи в чистому полі, чи в темному гаю,
Чи в бистрім Дунаю коня напува?
А може з другою, другую кохає,
Її ж, темнокрилу, навік забува.

Така її доля... О Боже мій милий!
За що ж ти караєш її, молоду?
За те, що так щиро вона полюбила
Козацькії очі?... Прости сироту!

Виконавці:
Анатолій Мокренко
оркестр народних інструментів УТР дир. В.Гуцал
Запис 1980

свернуть