Автор Марія Мосійчук.

Бог через вас історію вершить

Народ Господній втратив Божу славу…
І стала неродючою земля…
Був голод в Вифлиємі... до Моаву
Пішла Елімелехова сім'я.

Жили, трудились, їх сини зростали.
Та захворів той добрий чоловік
Його сердечко битись перестало…
Дружині залишив синів своїх.

Не стало батька... Створювати сім'ї
Благословив синів Ноеми Бог.
Раділа наче доньками своїми,
Прекрасних Бог дав жінці невісток.

Нажаль, не довго щастя це тривало…
Вмирали молоді чоловіки…
Вдовині сльози мати проливала…
Страждали з нею також невістки…

Поля Моаву простелились болем...
Як спільне горе зблизило жінок.
Серця страждали в цій долині горя...
Та їхні сльози бачив Вічний Бог.

Єврейські ж землі стали розцвітати,
Закінчилися голоду роки.
І вирішила вбита горем мати
У рідний край на батьківщину йти...

Прийшла пора невтішна… розставання...
Сказала мати ця до невісток:
"О, мої доньки, хай ваші бажання
За доброту всю виконає Бог.

У мене більше вже синів немає,
Якими б я порадувала вас.
Хай долі ваші Бог благословляє,
Нехай синів і дочок Він вам дасть."

Жінкам на очі сльози навернулись...
На шию впали, сповнені тепла,
І до Моаву Орпа повернулась,
А Рут лишити матір не змогла...

- Не відпускай мене, о славна мати!
Перед твоїм я Господом стою,
І там де ти, я буду проживати,
І твій народ всім серцем полюблю.

Де ти помреш, і я складу там крила...
І там де твій, мій також буде дім.
Там буде також і моя могила,
Служити серцем буду тобі всім.

Ноема більш перечити не стала,
Їй ангела дав Бог цей путь пройти:
Навістка її ніжно потішала,
І Бог давав їй сили далі йти.

У Вифлеєм жінки ці наближались,
І дуже скоро знало місто все,
Що і невістка з нею поверталась,
Яка її любила над усе.

Страждала мати, що тепер вже Мара,
Що неприємна вже вона, о ні!
Що досягла її Господня кара,
І наступили дні в житті сумні.

Турботою невістка оточила,
Щоб від ударів долі Вберегти.
Збирала колоски, їх молотила,
Щоб хліб собі і матері спекти.

Бог в Вифлиємі дав тій жінці долю:
Вооз муж славний в захист її став,
І сповнилась над нею Божа воля:
Ноемі внука Бог подарував.

Господня милість дім благословляла,
Зростав Овид, їх дороге дитя.
І за невістку Бога прославляла
Її сверкуха все своє життя.

Не знала Рута, що над Вифлиємом
Свята зоря Спасительна зійде!
Що явиться Бог в Синові Своєму,
Який спасти людей землі прийде.

І що серед князів у родословній
Стояти буде і її Овид,
Що літописну книгу він доповнить
І що його Господь благословить

І що її благословенна мати
Полюбить більше від сими синів,
І внука буде ніжно обіймати,
Аж скільки Бог їй подарує днів.

Так, в Бога є святі мужі для слави,
Достойні, сильні в Нього є жінки.
В історії Всевишній їх поставив,
Як неповторні сяючі зірки.

Бог знає вас: смиренні, мудрі, світлі...
Він через вас історію вершить.
Ноеми, Рути, люблячі, привітні!
Нехай Господь ваш труд благословить!

О невістки, любіть їх, працьовитих,
Невтомних, мудрих, рідних, дорогих,
Натруджених, простих, талановитих,
Достойних, унікальних і святих.

Любов їх, добрий досвід переймайте,
Шануйте цих безцінних матерів!
Пройти проблеми їм допомагайте,
Щоб вогник ваш для Господа горів.

Пробачте матерів своїх, пробачте!
Старайтесь їх від горя захистить,
Радійте разом з ними, з ними плачте,
І вас за це Господь благословить.



Фрагмент трансляції ранкового служіння 21.11.2021.

Канал церкви Вефіль:
[ Ссылка ]

Фактична адреса церкви:
м. Новоград-Волинський
вул. Гагаріна 45а

Якщо є потреба для зв'язку з учасниками даного відео:
alexmoisey2@gmail.com

свернуть