В Україні третина дітей щороку спостерігають акти насильства в сім'ї. Воно може відбуватися вдома і бути прихованим від суспільства, а може відбуватися прямо на вулиці. Можливо, ви самі не раз були свідком подібного насильства, але не знали, як на це реагувати, адже “виховання дитини-це сімейна справа".

Як класифікувати насильство і не сплутати його з "сімейною справою"? Ми відокремили деякі пункти, щоб розпізнати його, і почати щось робити:

[ ] Фізичне насильство: дорослий штовхає, дає ляпаса, б'є, жбурляє предмети, або погрожує предметами на кшталт ременя або лозини. Також сюди відносяться залишення дитини однієї в небезпечних місцях чи відмова допомагати їй в критичних ситуаціях.
[ ] Емоційне насильство: на дитину постійно кричать, принижують, ігноруючи, висміюють її думки; забороняють спілкуватися з однолітками, виходити на вулицю.
[ ] Сексуальне: поводяться з дитиною як з сексуальним об'єктом; змушують роздягатися проти її волі; ґвалтують її; змушують дивитися та/або повторювати порнографічні дії.

Діти з сімей, у яких практикується насильство, відчувають постійний психологічний дискомфорт, для них це справжня трагедія.

Насильство дає дуже негативні та серйозні наслідки в суспільстві. Воно створює безлад, терор, відчуття відсутності допомоги або покарання.

Якщо ви стали свідком домашнього насильства - не мовчіть! Телефонуйте на гарячу лінію протидії домашньому насильству за номером: 0 (800) 500 335 або 116 123.

Підтримайте ініціативу запорізької молоді лайком, коментарем і репостом! Та підписуйтеся на наші сторінки, щоб першими побачити наступні відео.
#ДомашнєНасильство #стопнасильство #соціальнийролик #emotionalabuse #немовчи #насильство #соціальневідео #ukraine #discussion #violence #police #social #зупинемонасильствопротижінокідівчат

свернуть