#акції #полон
10 березня 2024 року, у Дніпрі пройшла чергова 14 АКЦІЯ «Не мовчи! Полон вбиває», в рамках якою відбувся перформанс "Третя весна у полоні" на підтримку Маріупольського гарнізону, а також всіх без винятку полонених і безвісти зниклих, військових та цивільних .

Захід організований за ініціативи родичів всіх військовополонених, з різних бригад, підрозділів, з різних напрямків. Ситуація з країні спонукає нас обʼєднуватися, гуртуватися, бути підтримкою і нашим бійцям, що в полоні ворога або на щастя, вже повернулися з полону, і їх родинам, які роками живуть в невідомості та відчаї за долю сина, брата, сестри, чоловіка, нареченого…

Жодна партія, громадська організація, органи державної влади, або місцевого самоврядування не мають відношення до організації наших акцій.
Ці акції нагадування - це наша боротьба за тих, хто гідно боронив Україну, але зараз опинився в руках ворога, в полоні.
Ми категорично проти того, щоб хтось використовував наше спільне горе, наші сльози та енергію нашого єднання родин - для задоволення своїх потреб чи амбіцій, маніпулюючи родичами та обіцяючи їм, наприклад, скоріший обмін саме їх рідних.
Ми, родичи військовополонених в очікуванні своїх рідних з полону, об’єднали наші зусилля для інформування суспільства, що в країні йде війна, а її кращі сини та доньки прямо зараз прикривають небо над усіма нами. Що багато наших воїнів віддали своє життя та свободу, аби захистити нас від повторення жахів Маріуполя, Гостомеля, Ірпеня, Бучі, Ворзель, Ізюм, тощо. Що кожний загиблий має бути похований, зниклий безвісти – знайдений, а полонений – повернутий додому живим!

Крім того, наші акції мають на меті привернути увагу українського суспільства та світової спільноти до катастрофічного становища українських військовополонених, які майже 2 роки знаходяться у катівнях ворога та нагадати, що ПОЛОН – ЦЕ НЕ ОПЦІЯ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ! ПОЛОН ВБИВАЄ!

Для понад 50 українських військовополонених, почесний полон перетворився на ЖОРСТОКУ СМЕРТЬ, бо більшість згоріла живцем 28-29 липня 2022 року в колонії окупованої Оленівки, Донецької області та понад 100 бійців Маріупольського гарнізону було поранено. Всі вони опинилися У ПОЧЕСНОМУ ПОЛОНІ після остаточного припинення оборони Маріуполя, та для подальшого звільнення через 3-4 місяці.

МИ НІКОЛИ ЇХ НЕ ЗРАДИМО.

Другий рік - наші Воїни, наші Захисники і Захисниці, ті завдяки кому ми всі можемо працювати, жити, дихати, кохати, насолоджуватися сонцем, природою, слухати як співають птахи, відпочивати – знаходяться у полоні та відчувають на собі тортури, катування, біль, мріючи про повернення додому. Найстрашніше те, що більшість з них вже, напевно, і не віре, що повернеться додому, бо ніхто їх не повертає…

МИ продовжуємо боротьбу і поки наші рідні у полоні, ми тут всі, маємо бути їх голосами допоки кожен Захисник і Захисниця не повернеться до рідних.

Закликаємо суспільство приєднатися до нас, родин військовополонених та безвісті зниклих, стати нашою підтримкою і ГОЛОСОМ українських полонених.

НАМ важливо, щоб нас почули

свернуть