Мабуть, кожен із нас мав нагоду чути ту думку, що наше життя - це постійна дорога, постійна мандрівка, вихідною точною якої є наше народження, ну а кінцевою, за переконанням сучасної людини, є смерть. Однак сьогодні, в цю м’ясопусну неділю, наш Господь в своєму Євангелії показує нам, що остаточним фінішом для кожної людини буде щось інше. Це «щось» - Страшний суд, про який Ісус сьогодні повчає. Слово «Страшний» мабуть лякає нас і, якщо поглянемо на світову історію християнства, вочевидь лякав не одне покоління вірних.

Однак слово «Євангеліє» буквально означає «Добра новина», ну то в чому ж тоді добра новина того Страшного суду? Вочевидь, вона в тому, що рано чи пізно ми таки зустрінемо Бога. Бога, про якого ми так часто чуємо, заради якого, як нам здається, ми багато жертвуємо, якому ми стараємося служити. Отож для нас не мав би бути той суд «Страшним». Радше навпаки, радісним моментом зустрічі з Тим, кого ми все життя земне очікували.

Нам сьогодні, особливо сьогодні, так бракує тієї «Доброї новини». Господь, наш Бог, каже нам сьогодні: «Я Є З ВАМИ!». Дорогі, Бог є з нами! Бог з нами: в наших ближніх, в наших домівках, в наших сховищах. Бог є поруч з кожним нашим воїном, з кожним нашим загиблим, Він – у зруйнованих будинках, в розстріляних автівках. Бог є з нами і Він нас не полише!

Євангелія від Матея 25, 31-46:
Сказав Господь:
Коли Син чоловічий прийде у славі своїй, і всі ангели з ним, він сяде на престолі своєї слави. І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів; і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч.
Тоді цар скаже тим, що праворуч нього:
– Ходіте, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.
Тоді озвуться праведні до нього:
– Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі і прийшли до тебе?
А цар, відповідаючи їм, скаже:
– Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх найменших братів, ви мені зробили.
Тоді скаже й тим, що ліворуч:
– Ідіть від мене геть, прокляті, у вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його; бо я голодував, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли; був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і ви не навідались до мене.
Тоді озвуться і ті, кажучи:
– Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?
Він відповість їм:
– Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх найменших братів, і мені не зробили.
І підуть ті на вічну муку, а праведники – на життя вічне

#проповідь #СпалоНаДумку

свернуть