музика: Тарасій Земка
виконання: Хорея Козацька
історичне підґрунтя: Цей геральдичний вірш був видрукуваний у лаврській друкарні у 1623 р. у "Бесідах Іоанна Златоустого". Князь Стефан Святополк-Четвертинський (близько 1575—1655) — руський магнат, військовий та державний діяч Речі Посполитої, учасник відновлення православної ієрархії 1620 року, один з чільних репрезентантів української православної шляхти, що визнала зверхність Війська Запорозького. Каштелян-номінант чернігівський. Представник православно-консервативного табору руських політиків того часу.
Був сином пінського городничого Яцька Святополка-Четвертинського та його дружини Катерини з Бокіїв. Власне засновник молодшої гілки Святополків-Четвертинських на Новій Четвертні, заклав фундамент роду маєтковий, політичний у 1-й половині XVII століття.
Власник містечка Животова. Тут тримав до 500 жовнірів, з якими брав участь в битвах з татарами; зокрема, у їх погромі 20 лютого 1626 року під Галичем. Приятель гетьмана Петра Сагайдачного, брав участь в битві під Хотином 1621 року. За це в 1621 році став хорунжим, в 1625 році — підкоморієм брацлавським. Брав участь у війні зі шведами.
25 лютого 1647 року брав участь в обранні Сильвестра Косова митрополитом, представляв табір угодовців.
Разом з синами був командиром посполитого рушення Брацлавського воєводства при королі Польщі Яну ІІ Казимиру. Через непослух Богдана Хмельницькому, козаки стратили в Тульчині сина Януша, зрівняли із землею Животів; переховувася у Володимирці.
