Черемшина

Знов зозулi чути голос в лiсi,
Ластвки гнiздечко звили в стрiсi.
А вiвчар жене отару плаiм,
Тьохнув пісню соловей за гаiм.
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина.
Вiвчара в садочку, в тихому куточку,
Жде дiвчина, жде.
Ось i вечiр – вiвцi бiля броду,
З Черемоша п'ють холодну воду.
У садочку вiвчара стрiчаi
Дiвчинонька, що його кохає

свернуть