"Мертвые сраму не имут…Це так. Це правда..." - вірш Андрія Малишка (1912-1970) з серії поезій "Вірші з шухляди".
***
Мертвые сраму не имут…
Це так. Це правда. Сорому не ма’,
Отой, кого хльостала ніч німа
Пожарами та кулями до смерті,
Ятрила болем і в тяжкій сльозі
Лице вмивала, била у грозі,
А він підводив очі щиро-вперті,
І відступали горе і зима.
Це справді так. Той сорому не ма’.
Той сорому не має у житті,
Хто у тяжкі, в часи лихі оті
Із голоду опухши в чорну днину,
Шкуринки чорної трагічний дар
Ділив на батька й на малу дитину,
А сам вмирав, великий хлібодар
Кістлявими руками обома
Обнявши землю. Сорому не ма’…
Того болючий сором не опік,
Хто в лиховісний тридцять сьомий рік
Конав у тюрмах за єдине слово,
Проказане у чесній гіркоті,
За колосок узятий випадково,
Чи за один буряк — на Воркуті,
Чи за огнистий спів — німа тюрма,
Ні, ні, це так!
Той сорому не ма’!
Але хто жив на злобній клеветі,
В доносиках кривавих мив долоні,
Хто жертви, будучи на смертнім сконі,
Нові шукав і розпинав в житті, —
Того нащадки вивергнуть із гробу,
І той язик, затруєний в злобі,
І кров його собачу, і подобу,
І прах, і попіл в соромі й ганьбі.
Хто владу мав і в муках тішив зір,
Як Бог решотками кував Сибір,
Засланців слав і слідкував за ними
Очима хижими і кам’яними,
І кров точив, як воду, задарма,
Серця палив з фальшивого завзяття,
Тому не обібратись сорома,
І смерть — прокляття,
Й вічна ніч — прокляття!
--------------------------------------------------
Якщо Вам до душі ідея каналу та Ви маєте змогу і бажання підтримати його невеликим донатом, то це можна зробити одним зі способів:
Mono: 5375 4141 3026 7338
Спонсорство на YouTube: [ Ссылка ]
Patreon: [ Ссылка ]
Буду вдячний, так я зможу зробити більше і краще. Але не забуваймо про пріоритети - в першу чергу мусимо підтримувати ЗСУ!
Дякую! Вітання з Харкова!
#віршіукраїнською #поезія #аудіовірш #українською #українськийютуб
