КОЛИ Я БУДУ НАВІТЬ СИВОЮ
©Ліна Костенко
Читає Вікторія Сергієнко (Viktoriia Sergiienko)
***
Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
Люди, будьте взаємно ввічливі!
І якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами: Так багато на світі горя!
Люди, будьте взаємно красивими!
#СерцяГолос #ВікторіяСергієнко #ЛінаКостенко
![](https://i.ytimg.com/vi/A2cQNZEcR68/mqdefault.jpg)