ГуцулиРулять#ЖиттявКарпатах#Гуцульщина#ВКарпатах#УКРАЇНСЬКАЖИВАМУЗИКА#Весілля#ВесільніПІісні#ГуцульськеЖиття#Гуцулендія#ВесільніХіти#ВідвідатиВсіКраїни#Гуцульськіпісні#цимбали#сопілка#полонина#Карпати#Яремче#Косів#вівці#коломийки#гуцульськевесілля#Надобридень#українськевесілля#Кращіукраїнськівесільніпісні#верховинськімузики#дора#живамузика#гуцулка#гуцулкадоспівання#буковель#татарів#поляниця#фестиваль#верховина#дземброня#гуцульськіспіванки#тайстра#гуцульськімелодії#говерла#петрос#денцівка#гуцульськасопілка#коломийки#патріотичніпісні#дримба#коломия#гуцульськазабава#гуцулхуліган#гуцулко#гуцулкоксеню#гуцульськамова#аркан#ВКарпативідпочити#джерелокарпат#сороміцькіспіванки#збіркаукраїнськихпісень#щедрівка#автентичнамузика#природаукраїна#релаксація#музикадлярелаксу#звукиприроди#вівчарство#забава#хтоьакігуцули#вихіднаполонину#гуртрушничок#нашібесаги#баян#народніпісні#ойсмереко#найкращевиконання#колорит#троїстімузики#народнийінструментальнийансамбль#західнаукраїна#полонинськаватра#довбуш#веселіпісні#космач#гуцулендія#мішафінчин#музиканавесіллі#концерт#дземброня#тайстра#традиції#гуцульськийдіалект#сироварня#відпочинок#кращіпісні#жартівливіпісні#народніпісні#патріотичніпісні#весільнаполька#весіллявкарпатах#музикадлядуші#карпатськігори#достопримечательностіяремче#закарпатськіколомийки#мольфар#

Багата й колоритна, до кінця не досліджена, гуцульська автентична музика – це справжній скарб українців, який, на щастя, ще зберігся. В даному відео аматорський ансамбль грає автентичні гуцульські мелодії та пісні!Забава відбувається в місті Яремче.
 
Гуцульську автентичну музику необхідно представити у світі, бо це надзвичайно велике багатство звуків!Це головна мета створення цього каналу, щоб якомога більше людей у світі познайомились з унікальною українською та гуцульською культурою.

Трої́сті гуцульські музи́ки — народний інструментальний ансамбль, у складі якого були скрипки, басолі (баса), бубна (в центральних областях), або скрипки, цимбали, Вперше згадуються в Україні в кінці 17 — початку 18 століття.

Цимбали - це унікальний інструмент, що володіє багатою музичною зображальністю, він може звучати як фортепіано і як дзвони. Світлий і ніжний тембральний окрас інструменту, його яскравий, але в той же час ніжний і довго не затухаючий звук надзвичайно приємний на слух .

Троїсті музики відігравали важливу роль у побуті українського села: на народних святах, весіллях, ярмарках тощо. Виконували переважно танцювальні і пісенні мелодії (у західних областях).

Хто хоч раз побував в Карпатах, назавжди закохується в їх неповторний колорит. Це унікальний куточок, зовсім не схожий на інші райони. Якщо Ви хочете доторкнутися до їх культури, відкрити для себе дух цього краю, завітайте на полонини.
 
Із давніх часів наприкінці весни вівчарі збирають маржину (худобу) та вирушають високо в гори на літування.Там вони перебувають аж до осені, випасають овець та готують традиційні гуцульські сири – вурду, будз та бринзу. Вівчарі полишають дім на довгі чотири місяці, віддаляючись від родин та звичних справ. А тому, щоб літування було щасливим, гуцули влаштовують для них гучні проводи – свято, що зветься Вихід на полонину або Полонинська ватра.
 
У наш час здається дивовижним, що традиційне вівчарство збереглося донині. Однак гуцулів це більше ніж просто професія. Це культура, традиція гуцулів, їх зв'язок із минулим, який вони дбайливо зберігають.
Коли вихід на полонину святкується, навкруги звучить весела гуцульська музика, а в повітрі витають аромати традиційних смаколиків.

Полонинська ватра – це ідеальний спосіб познайомитися із культурою гуцулів. Це яскраве свято відкриє Вам більше нового, ніж десятки музеїв та екскурсій. Адже на фестивалі Ви самі станете свідком магічних обрядів, поспілкуєтеся з місцевими жителями та повеселитеся так нестримно, як це люблять робити на Гуцульщині.
 
Свято виходу на полонини відбувається щороку в травні. Заплануйте свій відпочинок в Карпатах у цей період. Таким чином Ви отримаєте незабутні враження, поєднаєте розслаблене дозвілля із веселим гулянням!!!!!

свернуть