У липні 2016 року у Варшаві відбувався саміт НАТО. Я тоді працював на каналі ZIK у службі новин і зголосився поїхати. Мене начальство творче підтримало. А фінансове (була там від Димінського така бабера) сказало, що це нам не треба. Але я акредитувався і акредитував головного режисера каналу як оператора і поїхав своїм транспортом за свої гроші. Зняв кілька сюжетів, викладу тут що знайду. Але зараз про інше. Під час цього саміту Петро Порошенко вирішив вшанувати жертв Волинської трагедії. Я усілякими способами пробував дізнатися коли ж це відбудеться (памятник розташований на Жолібожі), але розминувся з подією. Однак, уже приїхав на місце, то хоча б бліців, думаю, назнімаю. У себе на ютубі я ці бліци виклав. І вони тут стояли, іноді стаючи приводом для бурхливих коментарів якихось маргіналів. А тут раптом у 2024 році різко зросла відвідуваність цього відео і знову пішли коментарі. Цікаво, що антиукраїнські коментарі пишуться польською, антипольські - українською, з кількох акаунтів. Скрізь - нуль підписників, деякі щойно створені. Але і одні і інші коментарі - суворо у російському ключі. Починають з Волині, потім пробують тему операції «Вісла», далі переходять на ТЦК, яке воно жорстоке, а далі переходять на ТИ і починають писати російською, зриваючись з «генеральної лінії» Висновок: бачите щось антипольське українською мовою - добре подумайте, чому це написано, кому це вигідно, навіщо це написано, хто написав. Те саме, коли бачите щось написане польською антиукраїнське. Я співпрацюю з поляками, щодня маю з ними справу, часами ситуації доволі непрості, але жодного разу не заходить розмова в історичні глибини, жодної українофобії я не зустрічав у свій бік. Коли я чую: "Та ці поляки..." і далі собі додумуйте - я різко це обриваю, бо щось таке нині може писати чи говорити або ворог, або невіглас (що, на мою думку, гірше ворога). І я на цю тему не дискутую. Для мене ця тема, або так як я написав, або ви - ворог. Наперед вибачте. Враховуйте це при написанні коментарів. Ще вибачте за мій початковий рівень польської мови у 2016 році, що видно на відео. Нині трошки краще, але все одно як поляк я ніколи не говоритиму, навіть за умови, що цілими днями читаю польські рішення і пишу листи польським уженднікам. З огляду на дуже показові коментарі я вирішив розвинути цю дискусію з тролями «русского міра» під виглядом дискусії між українцями і поляками, у текст, де показати, що неприязнь українців до поляків чи поляків до українців як до цілих народів, спричинена особистим неприємним досвідом при зустрічі людей з обмеженими інтелектуальними можливостями, з психологічними проблемами, фінансовими труднощами з обох боків. У цьому тексті я спробую довести цю тезу і якщо ви думаєте інакше – запрошую саме цю тезу критикувати, користуючись відомими вам фактами(фактами прошу вважати тільки те, що Ви дізналися або пережили особисто, розповіді інших, інформацію з медіа прошу не транслювати. Беремо тільки достовірне джерело – особистий досвід) Я говоритиму саме про особистий досвід з 2015 до 2024 постійного регулярного контакту з поляками, спілкування побутового з поляками, історіями, перевіреними мною особисто, які можуть ілюструвати тему цього тексту. Ще раз повторю тезу, яку я обстоюватиму і яку запрошую АРГУМЕНТОВАНО критикувати, якщо ви з нею незгодні, а я доповню статтю такими вашими аргументами, навіть якщо я з ними незгоден, але вони будуть відповідати згаданим вище критеріям - опис особистого досвіду.
Отже теза: Україна і Польща нині – союзники, українці і поляки – партнери і взаємозалежні економічно і особистісно, тому теми, які нас можуть розсварити наразі поширюються ворогами або невігласами.
Мої аргументи на захист цієї тези наступні:
1 Між Україною і Польщею було багато чорних сторінок і це не підлягає сумніву. Не буду тут перелічувати, оскільки не є істориком, а важливим елементом у цій сфері є те, щоб історію доручити історикам і пересічні громадяни, які істориками не є, мусять викллючити історичні аргументи з українсько-польських стосунків взагалі. Хіба що у дискусії бере участь ворог. Тоді для нього це – золота жила. Але тоді ми мусимо розуміти – історичну тему порушує ворог. Приклад: між Францією і Німеччиною, Німеччиною і Польщею, Польщею і Чехією і так далі було багато чорних сторінок історії. Але усі ці країни нині - союзники. А народи - друзі і партнери.
2 Чому виникають взагалі дискусії на тему неприязні українців до поляків чи поляків до українців? За моїм спостереженням, це виникає у середовищі малоосвічених людей, обділених культурою. У випадку, коли конфлікт стається між культурними, освіченими людьми, до образ на національному грунті не дійде ніколи. Натомість, коли конфлікт виробничий, сусідський стається між людьми малокультурними – історична тема вискакує і домінує. Саме люди без освіти культури, з незадовільним матеріальним становищем шукають корінь своїх проблем у існуванні іншого народу. Коли ви чуєте дискусію де вживаються слова «Та ці поляки» або «Та ці українці» - шукайте першопричину.

свернуть