Запис 1997 р.
[ Ссылка ]

Виконує великий кобзар Микола Петрович Будник (нар. 3 лютого 1953, с. Сколобів, Володарсько-Волинський район, Житомирська область — 16 січня 2001, Ірпінь, Київська область) — кобзар, панмайстер (панотець) Київського кобзарського цеху, бандурист, майстер народних музичних інструментів, художник, поет.

Народився Микола Будник 3 лютого 1953 р. у с. Сколобів Володарськ-Волинського району на Житомирщині. Чотирнадцятирічним хлопцем пішов із села в широкий світ у пошуках свого місця в ньому. Міняв професії, місця роботи й перебування. Довший час працював фрезерувальником на заводі «Арсенал». Захоплювався малюванням. Жив і помер в Ірпені.

В 80-тих роках навчається грі на бандурі в Г.Ткаченка. Автор підручника з виготовлення старосвітської бандури, вчитель і правчитель багатьох відомих кобзарів.

[ Ссылка ]

Текст:
Ой був у Січі Старий Козак на прізвище Чалий
Він згодував сина Саву Козакам на славу
Не схотів же да той Сава Козакам служити
Відклонився до ляшеньків паном в Польщі жити
Відклонився до ляшеньків паном у Польщі жити
А Козаків-Запоріжців по степах ловити
Відклонився до ляшеньків паном у Польщі жити
А нарід наш християнський у неволеньку продати
Став же Сава у Потоцьких дворовим сотником служити
Да вірненько самим Потоцьким службу дворовую правити
Став же на гарді козацькому гарди гей розбивати
Церковичку і школу із вогнем пускати
А Наш Батько Пан Кошовий на ті тяжкії трати тужить
Ой хто піймає сина Саву сам тому послужу
Гей ви Гнатко із Кравчиною славнії лицарі
Ви ж колись у кума у пана Сави ой перебували
А чи ж нам Панове Лицарі ой не ганьба тепера
Що кум ваш чинить на Вкраїні тяжкий розбій гей
Ой якщо ж ви пана Сави у свої рученьки не возьмете
Свої голівоньки отут на Святій Січі гей покладете гей
По дорозі їм зустрівся Литвин тай став наставляти
Як їм того пана Саву у свої рученьки взяти
Насипайте каже землі рідної у чоботи під ноги
Щоб не знати вам Панове Побратими вражої підмови
Сидить Сава у світлиці дрібно листи пише
А Савиха молодая Дитину колише
А стомившись писати листи одпочити ляже
А хтось йому під віконцем Добрий Вечір каже
А скінчивши писати листи каже своєму Джурі
Піди-но Хлопче піди-но Малий да уточи-но пива
Піди-но Хлопче піди-но Малий да уточи-но Пива
А ми вип'ємо з моєю Жінкою за здоровлє Сина
Піди-но Хлопче піди-но Малий да уточи нам Горілки
А ми вип'ємо із Тобою за здоровлє Жінки
Ой піди-но Хлопче піди-но Малий да уточи нам Меду
Бо щось мені тяжко-важко голови не зведу
Не вспів Хлопець не вспів Малий увійти у пивницю
Ускочили Гайдамаки до Сави в світлицю
Як кинецця да пан Сава до Ясної Зброї
А Гнат Голий йому каже це тобі не в Полі
Як кинецця да пан Сава до Гострого Меча
Одлетіла голівонька із Савиного плеча
Оце тобі пане Саво сукні-адамашки
Що ти нажив вражий сину із панської ласки
Оце тобі пане Саво Церковички Святії руйнувати
Оце тобі пане Саво Школи наші закривати
Оце тобі пане Саво ой нарід наш християнський
православний у рабство продавати
Оце тобі пане Саво ой свої козацькії звичаї
і славнії лицарськії традиції гей забувати гей

[ Ссылка ]

Сава Чалий Чалий Сава (? - 5 січня 1742) — український військовик — козацький сотник, полковник. На службі Речі Посполитої: полковник війська, надвірний старшина Потоцьких. Родом з містечка Комаргорода на Вінниччині. Один з ватажків гайдамаків.

[ Ссылка ]

Син Івана Дмитровича Чалого (Сірка). Дума про Саву Чалого свідчить про те що він був сином Кошового Чалого (чалий - кінь сірої масті у народі Сірко)
Перебував якийсь час на Запорозькій Січі, згодом служив сотником надвірного загону у польських князів Четвертинських.
1734 року брав участь у повстанні гайдамаків на боці сотника Верлана. Після придушення повстання знову перейшов на польський бік і став на службу маґнатів Потоцьких як полковник надвірного війська. Сином Сави Чалого був Юзеф Сава-Цалінський, маршалок вишогродський Барської конфедерації.
Сам Сава Чалий є героєм «Думи про Саву», записаної Оскаром Кольбергом. Постать Чалого стала сюжетом трагедії Івана Карпенка-Карого «Сава Чалий» (1899) та однойменної історичної драми Миколи Костомарова (1838). Сюжетом оповідання "Приборканий гайдамака" В.Домонтовича стала служба Сави Чалого у Пилипа Орлика.
Образ Сави Чалого в українському фольклорі — трагедія зрадника, якого врешті карає власний «хресний брат» Гнат Голий.

Гнат Голий — запорізький козак Ведмедівського куреня, один з керівників гайдамацького руху на Правобережній Україні, зокрема в районі Чорного Лісу, в 30-40-х роках 18 ст.

[ Ссылка ]

свернуть