Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» — найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937—1941 років. Розташований у Дніпровському районі міста Києва, на його північно-східній околиці, за 1,5 км від колишнього селища Биківня поблизу автостради Київ-Бровари.

Секретна ділянка НКВС УРСР офіційно почала відлік своєї діяльності 20 березня 1937 року після рішення Президії Київської міської ради про виділення землі у 19, 20 кварталах Биківнянського лісу для спецпотреб НКВС. Упродовж 1937—1941 років (до окупації німцями Києва) вона була місцем таємного поховання жертв сталінських політичних репресій, розстріляних у київських в'язницях НКВС УРСР.
У Биківнянських похованнях знайшли свій останній притулок представники всіх соціальних прошарків українського суспільства — від робітників і селян до інтелектуальної еліти (науковці, письменники, митці). Серед жертв, похованих на спецділянці НКВС у Биківні, є представники понад 30 національностей, а також іноземні громадяни.
Створення в Биківнянському лісі меморіального комплексу було започатковано у 1994 році за рішенням Президента України. Пам’ятник репресованому за проектом українських митців – скульптора В. Чепелика і архітектора Г. Кислого та інші меморіальні споруди встановлені в 1995 році. У травні 2001 року Кабінет міністрів України ухвалив Постанову № 546 «Про створення Державного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
24 червня 2001 року у рамках офіційного візиту в Україну Биківню відвідав Папа Іван Павло II.
Указом Президента України від 17 травня 2006 року № 400/2006 Державному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» надано статус Національного.
21 вересня 2012 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», у присутності президентів Польщі та України, урочисто відкрито Міжнародний меморіал жертвам тоталітаризму 1937-1941 років, який складається з центральної частини і польського військового кладовища.

свернуть