Дніпро місто в Україні на обох берегах р. Дніпро, адміністративний центр Дніпропетровської області. Місто є четвертим за чисельністю населення в Україні. Тут проживає 968 502 людини. Великий науковий, дослідницький та інноваційний центр. Дніпро вважається «космічною столицею» України та має найдовшу набережну в Європі.
Місто розташоване у південно-східній частині України. Центр міста знаходиться на правому високому березі Дніпра, на Придніпровській височині. Через що Дніпро поетично називають «містом на трьох пагорбах». Наразі існує поділ міста Дніпра на 8 адміністративних районів. 5 — на правому березі 3 — на лівому
Прапор міста: на білому полотнищі – простий гербовий щит, внизу полотнища – стилізовані хвилі Дніпра. Синій колір герба міста – слава, честь і вірність. Символи на поле щита об’єднують героїчне минуле та сучасне значення Дніпра.
Дніпро відзначає день міста в 2-у суботу вересня.
Історія міста
У палеоліті на місці сучасного міста проходив кордон льодовикового щита. На території міста і найближчих околиць відкриті стоянки людини епохи кам’яного віку, сліди орди гунів, аварів, болгар.
За часів Київської Русі навколишні землі були під владою кочовиків — хозарів, печенігів, а потім — половців. У XVI—XVIII ст. територія майбутнього міста належала Запорозькій Січі.
Офіційною датою заснування міста вважається 1776 Воно виникло на землях древніх запорізьких поселень і отримало назву на честь російської імператриці Катерини ІІ. Катеринослав був задуманий як “південна столиця” Російської імперії. У 1926 році Катеринослав перейменували в Дніпропетровськ – завдяки розташуванню на річці Дніпро. До кінця 1980-х років місто було закритим для іноземців через розміщеного в ньому ракетного виробництва. У травні 2016 року Верховна Рада України в рамках декомунізації офіційно перейменувала місто Дніпропетровськ на Дніпро (укр. Дніпро) по однойменній річці.
Під час національно – визвольних змагань місто неодноразово переходило з рук в руки і прийшло у занепад. 25 серпня 1941 Дніпропетровськ окуповано німецькими військами. Окупаційна влада намагалася відновити життя міста, комунікації і промисловість, зруйновані радянськими та німецькими військами. Це змогли зробити лише частково. 25 жовтня 1943 після руйнівних обстрілів містом заволоділи радянські війська. Вже до 1945 основні підприємства Дніпропетровська були відновлені. Того ж року розпочалося будівництво радіозаводу і автозаводу У 1952 на о. Чаплі було розпочато будівництво Придніпровської ТЕС і селища при станції (Придніпровськ), а у 1953 — заводу важких пресів, згодом - Шинного заводу. У 1950-х місто будувалося у соцреалізмі. У 1960-ті розпочалося масове житлове будівництво.
Після падіння Радянського Союзу промисловість занепала, а масове житлове будівництво припинилось. У плачевному стані опинились міський комунальний транспорт, житлово-комунальна сфера та більшість доріг. Однак було добудовано новий автовокзал та Південний міст, реконструйовано центральний ринок "Озерку" і відкрито першу чергу метрополітену. З початку нового тисячоліття з'явились деякі ознаки поліпшення становища міста, що знайшло відображення у будівництві нових окремих багатоквартирних житлових будинків, торгово-розважальних центрів, капітальному ремонті деяких вулиць.
Сьогодні Дніпро – центр металургійної, машинобудівної, гірничорудної, паливної та хімічної промисловості. Зараз в місті працює 3,5 тис. Підприємств, установ і організацій.
У Дніпрі перебувають центральні офіси і регіональні філії майже 40 великих державних і приватних банків, багатьох страхових та інших вітчизняних і закордонних кампаній.
У місті дуже розвинені освіту, культура і мистецтво:15 вищих навчальних закладів, 9 театрів, філармонія, 2 державних і 37 громадських музеїв.
Набережна довжиною 23 км – улюблене місце прогулянок мешканців міста, а легендарний острів Монастирський – романтичний куточок мегаполісу.

свернуть