Ніби краплі жовті, в темну воду
Стиглі зорі падають вночі.
Ти ідеш крізь синю прохолоду,
Підійнявши місяць на плечі.
Ти ідеш… Іди собі щаслива,
Мрій і смійся, думай і мовчи,
Посміхайся вітрові грайливо,
Травам ім’я милого шепчи.
Ти ідеш… Звичайно, не до мене,
Не мені замріяність несеш.
Ніжна й добра, щедра і шалена,
Іншому в обійми упадеш.
Іншому у душу зрониш слово,
Сумнів розпанахавши навпіл.
Вечір перли вам до ніг казкові
Буде сипать росами на діл.
І від вас між сонних незабудок,
Без злоби, досади і обмов,
По росі брестиме босий смуток
І моя нерадісна любов.
#вірш #вірші #поезія #стих #стихи #поэзия #киев #творчість #поэт #київ #творчество #україна #kiev #поэты #kievblog #арт #poetry #стихотворение #украина #мистецтво #искусство #література #kyiv #ukraine #творческиелюди #журнал #литература #блог #art
#mir711 #васильсимоненко #симоненко
