Значним кроком уперед по шляху Г. Квітки-Основ'яненка до реалізму й народності була соціально-побутова повість „Козир-дівка”, що вийшла окремим виданням 1838 року в Петербурзі.
Головна героїня цієї повісті Ївга, також сільська дівчина, але значно активніша за інших героїнь повістей Г. Квітки, життєвіша й тому реалістичніша, типовіша як художній образ.
Багаторічна праця Г. Квітки-Основ'яненка в повітових і губернських адміністративних установах Харкова, зокрема в судах, дала йому вдосталь фактичного матеріалу для написання сатиричних комедій і романів, а також цієї повісті, яка має сатирично-викривальну тенденцію й цим виділяється серед решти сентиментально-реалістичних творів.
У повісті „Козир-дівка” розповідається про боротьбу простої сільської дівчини Ївги з сільськими, волосними й повітовими писарями, старшинами, справниками та суддями за звільнення з-під арешту її нареченого Левка, безпідставно звинуваченого у викраданні грошей. Автор докладно й колоритно змалював своєрідне „ходіння по муках” своєї героїні в пошуках правди, провівши її через усі урядові інстанції, починаючи від сільського писаря і до губернатора включно. І хоч автор не був послідовним до кінця в показі побаченого Ївгою, ідеалізуючи діяльність губернатора, але нижчі щаблі тих адміністративних сходів намалював гумористично-сатиричними засобами так правдиво, що вийшла узагальнена картина знущань з народу чиновників, особливо судовиків. НЕ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОЕКТ. Вся присутня реклама розміщена ЮТУБОМ.
