Власний вірш, роздум, туга, плач, печаль...
Коли б ти прагнув,
Чи коли б ти зміг...
Напевно і вона б того хотіла,
А так, можливо,
Що це, просто, дивний збіг
Життя, повз тебе, стрімко пролетіло...
Вірш присвячений тій єдиній, яка далеко і в той же час поруч... в самісінькому серці...
Не відрікаюся від тебе,
Ти є все моє життя,
І ні, я не творю собі кумира,
Я просто вірю,
В те що ти моя...
І кожен день, зростають, біль і віра.
Декламує Володимир Поводир
@VOLODYMYR_POVODYR
Українська народна поезія.
Скальди України
володимир поводир вірші
