Лісові пожежі - біль нашого краю
Безцінна прикраса землі, національне багатство, зелені легені планети, «фабрика» по виробництву кисню... Як тільки не називають ліс! Про нього можна говорити нескінченно. Недарма образ лісу ввійшов у народні легенди й пісні, в художню літературу й кіно, залишився на полотнах великих майстрів живопису. Ліс дарує людині радість, натхнення, відпочинок, краще всіляких ліків допомагає зберегти фізичне й моральне здоров'я, зняти нервову напругу. Особливо це актуально для Луганщини, де безліч промислових підприємств викидають в атмосферу шкідливі для навколишнього середовища речовини. Але так уже склалося історично, що живемо ми в степовому краю, де мало природних лісів, і ростуть вони тільки вздовж річок Сіверський Донець, Айдар і Деркул. Зими в нас морозні й малосніжні, спекотне літо приносить із собою суховії, ґрунти кам'янисті і піщані. Можна собі уявити, наскільки важко виростити ліс в сухому степу Донбасу. Наприклад, щоб виростити ялинку заввишки в 1 метр, потрібно 7-8 років, а для повноцінного лісу необхідно кілька десятиліть. У Луганській області близько 340 тисяч гектарів лісів, і практично всі вони рукотворні. Завдяки вмілим і турботливим рукам лісоводів на великих піщаних масивах Луганщини з'явилися прекрасні хвойні ліси, що змінили ландшафт і поліпшили мікроклімат області. Справжньою перлиною стали кремінські та новоайдарські масиви, де розташовані здравниці, санаторії, дитячі оздоровчі табори.
[ Ссылка ]
[ Ссылка ]

свернуть