Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…

В’яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною…
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою…

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я — поет робітничої рані…

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…

Автор: Володимир Сосюра

Зворушливі вірші українською, сучасна поезія та класика. Підписуйтесь на канал - "Життям крізь рими", а я в сою чергу буду старатися викладати як мінімум 2 нових відео кожних 7 днів.

#життямкрізьрими #вірші #красивівірші #ніжнівірші #глибоківірші #душевнівірші #віршіпролюбов #віршіпрокохання #сумнівірші #віршіпро #зворушливівірші #новівірші #віршізізмістом #найкращівірші #топвірш #віршіукраїнською

свернуть