Зустріч з рідними та близькими загиблих прикордонників напередодні Дня пам’яті захисників України відбулася сьогодні в Оршанці на Черкащині. На ній усі присутні вшанували Героїв хвилиною мовчання та згадали у своїх розповідях про своїх синів, братів, батьків, друзів, побратимів.
Саме улітку 2014 року на сході України загинуло найбільше бійців за весь час війни на Донбасі. Серед загиблих – славні сини України – прикордонники. Безстрашні охоронці кордону утримували позиції та вели бойові дії з переважаючими силами противника обороняючи Луганський прикордонний загін, окраїни Маріуполя, Ізварине, Червоний Партизан, Дебальцеве, Станицю Луганську, Маринівку, Красну Талівку та інші населені пункти.
«Ми завжди пам’ятатимемо загиблих героїв-прикордонників, а проявлена ними мужність та героїзм назавжди стануть для молодих поколінь прикордонників прикладом незламності духу, любові до батьківської землі та свого народу», - зазначив Голова Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко.
Він додав, «що немає тієї плати, яка б вам компенсувала любов ваших дітей, чоловіків та батьків. Проте ми завжди намагатимемось робити для вас все, що тільки буде в наших можливостях».
Очільник прикордонної служби додав: «Ми не на мить не забуваємо про наших хлопців, місце знаходження яких й досі не відоме, і робимо все можливе, щоб встановити їхнє місце перебування. Ми пам’ятаємо про їх подвиг і молимо Бога, щоб відбулося диво – вони виявилися живими та здоровими. Адже історія минулих війн має приклади, коли через десятиліття хлопці повертаються додому. І ми маємо таке сподівання».
«Багато хто з наших дітей були вже професіоналами, хтось тільки розпочинав свій шлях, але всі вони, коли настала хвилина захистити свою країну, - стали і захистили її. Вони проявили свою чоловічу мужність і стали для підростаючого покоління кращими із кращих. Вічна пам'ять і вічна шана», - сказала під час зустрічі мати загиблого прикордонника Олега - Ірина Сороченко.
Герой України Едуард Атрашкевич, присутній на заході, згадував: «Мої побратими, друзі, з якими я проходив службу, ділилися своїми позитивними емоціями з особистого життя, з якими пліч-о-пліч обороняли державний кордон, - хлопці різного віку - юні солдати та сержанти, досвідчені прапорщики та офіцери, які у мирному житті мали плани на майбутнє. Олег Сороченко - чекав на народження донечки, Дмитро Арнаут - повернутись до двох донечок у наш мирний український Луганськ, В’ячеслав Фірсов вже будував плани на життя після служби, Євгеній Пікус - скоріше завершити війну. Але залишились лише спогади. Герої живі, поки живе пам’ять про них. Ми завжди будемо пам’ятати, спочивайте з миром і допомагайте нам із небесного війська».
Усі присутні теплими словами і з жалем згадували своїх побратимів, а доньці Андрія Матвієнка – Олександрі подарували картину, на якій вона ще зовсім маленька отримала медаль заміть батька, який не повернувся з війни.
«У цей день велика шана нашим героям, тим хто у напружений критичний і надважливий момент життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини… Їхні вчинки стали взірцем для всього українського народу, прикладом для виховання майбутніх поколінь»,- зазначив заступник Голови Комітету ГО Всеукраїнської організації ветеранів-прикордонників Сергій Савін.
