Чорна гора й неорана
Ще й кулями засіяна
Летить куля за кулею
Тече кров ся потічкою
А в тій кровці вояк лежить
Над ним сивий коник стоїть
Не стій коню, надо мною
Неси мамці новиною
Ой стань коню, коло плота
Зарегочи на ворота
Вийде тобі стара баба
А то моя рідна мама
Вна тя буде звітувати
Ти їй будеш отвічати
Вийди мати подивися
Уже син твій оженився
Сорок тисяч воювали
Невинну кров проливали
Ой чи чули рідні браття
Як воює Закарпаття
Найми мати столярика
Найпершого малярика
Най ми хатку ізбудує
Чорной малью помалює
Ой без дверей, без віконець
Моєй жизні уже конець
