Автор Марія Мосійчук.

В наш мальовничий край прийшла розруха...
Розпочалась війною ця весна...
І сльози горя, відчаю, розлуки
Принесла братовбивча ця війна...

Змішалась кров убитих із землею...
Дитячий крик і відчай матерів...
Земля здригнулась тілом і душею,
Сирени звук над краєм прогримів...

І залишились сиротами діти,
Без люблячих їх дорогих батьків...
Не розцвітуть для них весняні квіти,
Не обіймуть жінки чоловіків...

Ще довго будуть проливатись сльози
З очей страждальних і після війни...
В серцях не раз ще прозвучать погрози
Безжалісного вбивці сатани.

Хай спопелить вогонь із вуст Господніх
Всіх тих, хто геноцид спровокував...
Вмирають люди в сховищах голодні,
Нас вбити сатана запланував.

Давайте вогнище молитв розпалим,
До неба свої очі підіймем,
І Божих ангелів туди направим
Де ворог на нас дихає вогнем.

Де рвуться бомби, гуркотять снаряди,
Де у підвалах плачуть і тремтять,
Безжалісно по людях луплять гради...
І з бомбосховищ сповіді летять.

Не будем ждати, щоб земля здригалась,
І щоб наш край у полум’ї згорів,
Щоб чаша гніву Божого зливалась,
Покаємось перед Царем царів.

Бо ж не завжди ми праведно ходили
Перед Всевишнім на путях земних,
Неправду, зло, образи ми творили,
Не слухали Господніх слів святих.

Христос нас Своїм прикладом навчає
Любити, проявляти співчуття.
І вищого критерію немає,
Як посвятить за ближнього життя.

Поправимо ж стежки свої сьогодні,
Сподобимося образу Творця.
І заповіді сповнимо Господні,
І віддамо Йому свої серця.

Ще розцвіте духмяна черемшина,
Багато буде радісних весіль.
Лиш мати та, що поховала сина,
Ще довго буде відчувати біль...

... Оплачемо ж сьогодні всіх убитих,
Ще зовсім юних, старших, молодих,
Що так хотіли разом з нами жити
На мальовничих землях дорогих...

Їх пісня обірвалась на півслові,
Найвищий їх акорд не прозвучав...
Продовжим пісню їхньої любові
Так, щоб оркестр в серцях наших звучав.

Так, щоб ця пісня небо полонила,
І щоб за нас вступився небокрай,
І щоб правиця Божа зупинила
Це нечестиве вторгнення в наш край.

Хай наші люди щастя відбудують
На плачучій, пораненій землі.
Хай небеса молитви наші чують,
І хліб насущний пахне на столі.

Хай мостять гнізда птахи в нашім краї,
І мир в душі барвисто хай цвіте.
Хай Слово Боже у серцях зростає
Благословенне, вічне і святе!

#ВійнавУкраїні#ХристиянськіВірші#

свернуть