Черговий день неправедного судилища над Романом Червінським. Спробував просто зробити виклад подій у тому суді та доповнити своїми правовими коментарями. Не вдалося. Забагато емоцій. І всі вони дуже важкі. А ще перемежовуються із власними спогадами про часи моїх дитинства й юності, коли вершилося совєтське кагебешне кривосуддя проти дисидентів. Занадто багато спогадів і надто чіткі паралелі. Не думав, що на в незалежній Україні побачу той самий гебешний совок. На жаль, більшості насєлєнія ця Україна справді не потрібна… Порівняв потім власні емоції від спостереження за тим судилищем і те, що переказали люди, які перебували в самому епіцентрі безправ’я та свавілля - кіровоградському районному суді. Болісно…
Тож, не дарма з першої хвилини запис пішов не по задуманому плану. Захотілося згадати про ці паралелі із темним минулим. І про те, як почала показувати зуби ганебна й кривава репресивна гебешна потвора в збезчещеній і загадженій зеленою пліснявою сучасній Україні. А воно ж розпочиналося із хамського «Я ваш вирок» ще тоді на стадіоні, а потім із наскрізь фальсифікованої справи проти Юрія Гримчака – першого реального політв’язня цього режиму. І коли тоді, ще влітку 2019-го, його, зрадженого колишнім впливовим другом і соратником, стали акуратно обходити або ж оминати згадки про безправні переслідування, мені якось прийшло на думку, що ця машина репресій зможе безперешкодно запрацювати. Так і пішло.
Цей виклад, окрім мого спогаду про політв’язнів, розділений на дві частини: перша, все ж більше фактографічна, про день учорашній і друга – емоційна – про сьогоднішній… От колись вигадав такий роздум про тих, хто збудували собі тюрму. Там головний тюремник, якого самі собі обрали для такої відповідальної будови, тільки поміняв будівельні плани чудового палацу на темну в’язницю й почепив зрештою вивіску на дверях. А мурували стіни й кували ґрати, чудово усвідомлюючи, що будують не те, саме ті, хто стали будівничими й прорабами великого тюремництва. І зразу знайшлися ті, хто стали оспівувати велике зодчество… Зрештою, першими в казематах закрили нечисленних незгодних, але дуже скоро раптом поряд з ними замкнутими опинилися й самі будівничі і їхні тюремники. Зекспромтив це ще на початку 2019-го в якомусь аматорському відео. А воно ж он як усе пішло…
(На обкладинці використане фото від Nelli Spirina)
