Kumyks are the direct living descendents of Khazars. They still speak the similiar Turkic language as the Khazars did. Kumyk song "Va hey kaba hurma" by group "Kipchaks" from Kumykia (Caspian Dagestan). Хозари говорили на кипчацькій (половецькій) мові - та ж мова що й кумицька (як в пісні). Виконання: гурт "Кипчаки", Кумикія, Прикаспійський Дагестан (Каспійське море називалося Хозарським морем). Взагалі багато хто вважають хозарів засновниками Києва.

Козарлюк, Козаренко - українські хозарські прізвища. Азаров, Азаренко доречі теж. Етнонім хозарів упізнаваний у назві міста Чугуїв на Харківщині та Чуфут Кале в Криму (Юдейський замок) - від чухут, *ǐohud. 'іудей'). Нащадки хозарських племен -- село Козари в Носівському районі Чернігівської області.

Відомо, що до "визволення" варязьким князем Олегом сіверяни (Чернігівщина-Харківщина) майже півтораста років були смирними данниками Хозарської держави (740-і -- 884), причому -- територіально до неї найближчими. Досі відомі назви десятків опорних пунктів хозарської влади. Це, наприклад, с. Козари і Козероги (!) Чн, с. Козарівка на р. Козарка Кв, с. Козар, Козарик Лг -- поблизу балки Козерової. Біля Сейму під Рильськом відоме Казарське озеро. Імовірно, що до кола хозарських назв належать і імя с. Косарівщина на р. Козиревій під Ромнами, і путивльські села Кагань і Каханів. На цьому фоні зростає імовірність припущення про те, що "незрозуміла" тепер назва с. Озаричі на Сеймі походить від давнішої незасвідченої назви *Козаричі, яка на якомусь етапі втратила в етнічній пам'яті зв'язок з хозарами. Кілька "підозріло" схожих на цю назв існує й на інших суміжних теренах -- від Озерян Чг поблизу с. Козари і с. Озерянівки Дц під Горлівкою до білоруських селищ Азарычы, Асарэвічы, Азершчына, житомирських Озерянки й Озадівки, київської Озерщини біля р. Козарської (!) неподалік від с. Козаровичі на р. Козка...

К. С. Кадыраджиев отметил, что сам этноним кумыки («къумукъ») происходит от ойконима Къази-къумукъ («казы-кумук» — «хазар кумыки») — селение Казикумух / Кумух нагорного Дагестана, которое ещё в VI-Х вв. являлось резиденцией хазарских правителей и позднее кумыкских шамхалов. Часть кумыков, существовавшая до походов Тимура (1396), назывались «казы-кумук» — то есть «хазар кумыки». Кумыки и хазары часто упоминаются вместе: так, легендарный прародитель турок-сельджуков Сельджук отделился от хазар вместе с «кыныками». Гелбак («кол беги» — «князь крыла») — хазарский титул. Данный титул носил хазарский командующий, резиденция которого размещалась на Сулаке в Чир-юрте. Л. Н. Гумилёв связывал происхождение кумыков с хазарами и пришёл к выводу об автохтонности и кавказском происхождении хазар.

свернуть