"Із самого народження і протягом всього його життя Женя був суцільний прикол і радість, і втіха. Він був нашим центром у сім’ї. Я його згадую кожного дня, це найбільша частина мого життя. Дитинство у нас було звичайне: билися за пульт від телевізора, а потім уже трішки підросли і трималися разом завжди, не було ніяких розбратів, сварок і так далі. Всі чекали, коли Женя пішов до легіону, кожен його приїзд – це було як свято", — каже сестра Євгенія Браха Софія Бойченко.

свернуть