"Як умру, то поховайте..." - позиційний, програмний вірш Тараса Шевченка, написаний у формі звернення і більш відомий під назвою "Заповіт" (хоча в авторському автографі вірш не має назви).
Твір датується 25 грудня 1845 року (Переяслав).
***
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... А до того —
Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте.
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В ем'ї вольній, новій
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

У субтитрах використано переклад англійською Віри Річ:
Source of English translation of the poem: Taras Shevchenko."Song out of Darkness". Selected poems translated from the Ukrainian by Vera Rich. London, 1961, p. 85.

#тарасшевченко #заповіт #шевченковірші #українськапоезія

свернуть