Закрито всі станції Київського метрополітену – вперше за його історію. В центрі міста 18 лютого 2014 року влада оголосила АТО. Через гучномовці повторювалося прохання покинути тутешні вулиці. На захисників Майдану це анітрохи не діяло, і після 19 години до зачистки території залучено бронетранспортери.

“Перший удар БТРа – це було надзвичайно. Я не думав, що це можливо. Стільки тон криги й каменю – і що хтось надумається її таранити! Ті, хто таранив, теж мужні люди, цей водій. Йому треба дать Героя України після того, як відсидить за антиреволюційні дії. Наші хлопці сиділи на барикаді. Дивишся на барикаду – і вона рядом вспухає отак-от. У цей момент все заповільнюється. І шматки каміння, і люди отак з неї починають летіти в різні сторони і потім потихеньку осідати. Це було миттєво, але здавалося, що вічно. Ну, і всі зрозуміли, що треба кидати, треба палити! Було таке щастя, дуже хороші коктейлі були. Я ж кажу, що це завдяки тим хлопцям, яких ми згадували”, – розповідав очевидець штурму Олексій Середюк іще під час революції. “Це був страх, ти розумієш, що зараз вони проб'ють і треба буде тікать, але, коли його [БТР] спалили, це така ейфорія, яку я в житті ніколи не відчував. Всі люди так раділи, обнімалися знайомі й незнайомі...”

Що за хлопців має на увазі Олексій, читайте в книжці спогадів “Майдан. Пряма мова”, яку видав Національний музей Революції Гідності. Книга містить QR-ланки на прослуховування прямої мови співрозмовників.

До кінця Майдану та появи Небесної Сотні від того дня залишалося півтори доби. Відсіч бронетехніці – подія, підсумок якої міг схилити перебіг подій у будь-яку сторону. Символічно й цікаво, що операція СБУ зі звільнення Хрещатика, що протривала лише добу, була названа “Бумеранг”.

Відео змонтоване з опублікованих в інтернеті хронік.

свернуть