У полоні СБУ один з контрактників розповідає, що перед його батальйоном ставилося завдання за 5 днів дістатися з Білорусі до Києва та захопити в столиці 3 мости. Натомість, щоб вижити, він здався у полон після 40 днів поневірянь.
Каже, що не маючи досягнень на полі бою, його колеги «відривалися» на безчинствах і мародерстві. Зізнається, що бачив, як вони крали техніку, надувні човни, коштовності.
Відчуття непотрібності не покидає і полоненого фельдшера: «Оказывал медпомощь сослуживцу, но за нами никто не подъехал, нас просто забыли. После этого ничего не оставалось, как сдаться».
Єдине, що зрозумів зі свого воєнного досвіду, що тут «…люди живут своей жизнью и не хотят нашего освобождения».
Окупант ділиться з матір’ю прозрінням: «Них*я мы не освободители. Мы вторглись на чужую землю, и когда почувствовали свободу, …некоторые индивидумы, вообще дома сжигали, оставляя жителей без крова… я сам себе не могу объяснить, что я тут забыл. Погнался за большими бабками, как придурок».

Дата запису: 5 квітня 2022 рік.

свернуть