Сьогодні українська культура могла б бути відомою на весь світ і порівнюватися з кращими іноземними зразками літератури, живопису, музики. Але її історія примусово зупинилася — коли було знищено ціле покоління молодих художників, нон-конформістів, які тільки за десятиліття зуміли зробити українську культурну революцію. Їхні статті в газетах і журналах обговорювали, передавали з рук в руки — і цього впливу їм не змогла пробачити влада, з якою вони намагалися вступити в дискусію.
3 листопада 1937 більше ста українських художників були розстріляні на Соловках.
Сьогодні ми повинні дізнатися: яку загрозу бачила влада в цих людях? Чому вони все одно наважилися на суперечку з існуючим режимом? Нарешті, якою могла б бути наша культура, якби вони не були знищені?
«Воскресіння розстріляного відродження» — це можливість розібратися, що втратила країна 79 років тому, і уявити, як могла б історія скластися інакше.
