Декламує: Андрій Беляк.
«Мені тринадцятий минало» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1847 року. Вперше надруковано у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка. Вірш покладений на музику 1922 року українським композитором Порфирієм Батюком.
Текст:
Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога......
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся Богу... І не знаю,
Чого маленькому мені
Тойді так приязно молилось,
Чого так весело було.
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось...
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята —
Не мої ягнята!
Обернувся я на хати —
Нема в мене хати!
Не дав мені Бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!.. А дівчина
При самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала,
Та й почула, що я плачу.
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала...
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє... лани, гаї, сади!..
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.
Бридня!.. А й досі, як згадаю,
То серце плаче та болить,
Чому Господь не дав дожить
Малого віку у тім раю.
Умер би, орючи на ниві,
Нічого б на світі не знав.
Не був би в світі юродивим.
Людей і Бога не прокляв!
Мені тринадцятий минало | Тарас Шевченко
Теги
тарас шевченкоТарас Шевченкоменімені тримені три шевмені тринадмені тринадцятиймені тринадцятий миналомені тринадцятий минавмені шевченкомені шевмені трнадцятий шевмені тринадцятий минало шевченковірші шевченкавірші лесі українкивасиль симоненкознозно 2020ЗНОзно 2019зно 2021зно2020зно2021вірш на зновірш для зновірші на зносучасні віршіаудіовіршаудіовіршівіршВіршвірші