Омріяні безкраї береги,
Прекрашенні у золоті дороги,
Це незрівнянність дивної краси,
Де вже немає горя і тривоги.

Немає там скорбот й ночей без сну,
Немає тління, мороку і страху,
О Батьківщино, я до тебе йду,
І прагну до тебе ,І знову й знову лину…

Приспів:
Коли настане час,й мене покличуть теж,
Тоді перемінюся я й миттєво:
Полину в небеса !
Побачу ті края!
Останній погляд я спрямкую в небо!

Я погляд свій спрямую в небеса,
Бо там для мене вже готове місце,
Там злагода панує й тишина,
Ходитиму по золотій дорозі,

Я буду там захоплюватись всім,
Радіти ,що закінчилась дорога,
Не пошкодую ,що вузька була,
Вона ж вела аж до небес порогу.

Витчизно ,ти прекрасна й неземна,
Із кожним кроком я до тебе блище,
Омріяна і рідна сторана,
Мене ти вабиш знов,
Здійнятись вище й вище.

Здійнятися від метушні гріха,
Здійнятися від бруду та неправди,
Прекрасна ,рідна, мила сторона,
Про тебе пам’ятати буду завжди!!!

свернуть