Учора, 13 квітня, був День пам'яті жертв Катинського розстрілу. Катинський розстріл - це узагальнена назва воєнного злочину, масової страти польських громадян, здійсненої органами НКВС СРСР за цілком секретним наказом партійно-державного керівництва СРСР (рішення Політбюро ЦК ВКП (б) від 5 березня та 5 квітня 1940 року) одночасно у декількох місцях.
До цієї трагедії Старобільськ має пряме відношення, адже на території жіночого монастиря «Всіх скорботних радостей» в ті часи більшовики створили великий табір, у якому містився офіцерський склад на 4000 осіб. За даними «Записки» голови КДБ О.М.Шелепіна (1959), 3820 військовополонених табору було розстріляно в 1940 р.
Зі спогадів про прибуття до Старобільська Юзефа Чапського, польского художника і письменника: "Нас оточили поліцейськими собаками та повели розмоклим снігом, убогими міськими вулицями, серед бідних міських будинків та критих соломою мазанок. Вискочив якийсь хлопчик, швидко передав нам кавуна та втік… Більшість прибулих розмістили в монастирських будівлях на території майбутнього табору, а частину, яку туди не вдалося заштовхати (був серед них і я), — у якійсь установі або в тюрмі в центрі міста. Там утримували нас — кілька сотень — в огородженому цегляним парканом дворі, чотирьох маленьких флігельках і на великому подвір'ї для возів, де валялися обривки брудного паперу, книг і журналів зі знищеної бібліотеки. В одній із цегляних стін, що оточували цей двір, була вибита кулями вм'ятина на рівні голови людини, що стоїть. Нам розповідали, що саме на цьому місці в 1917 році розстрілювали буржуїв; таку ж вм'ятину я бачив в кладці стіни, що оточувала Старобільський монастир. Там, за чутками, розстрілювали черниць жіночого монастиря".
Дмитро Лук'яненко
